Я знову запалю цигарку

Я знову запалю цигарку,
Останню як завше бува…
Сьогодні журблю до світанку,
Шукаю потрібні слова.
Від диму їдких поцілунків
На хвильку закрутиться світ...
Без наших сценічних лаштунків
Ми кожен в собі – моноліт.
Холодний, суцільний і сірий,
Самотній в пустелі життя.
Оазиси в ньому – надії,
Сипучі піски – забуття.
Ми вперто шукаємо в інших
Частинку своєї душі,
Не знайдемо… Спокій у віршах,
Для когось розрада в вині.
А хтось запалить цигарку,
Останню як завше бува…
Й свою журбу до світанку
Перелиє в химерні слова.
©centipede

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте