Трохи не по сезону

Блоґ: Олена Гребеножко

Буденна суєта…Нарешті випав сніг.
Стоять хатки, закутані у шалі.
Нам небеса вклоняються до ніг,
А ми, до них байдужі, йдемо далі.
Нам вітами вклоняються дерева,
Білі шапки скидаючи додолу,
А ти, людино, наче королева
Йдеш попри них,тримаючи корону.
Тобі цілують ноги океани,
Легкою хвилею омивши береги,
Ти ж до примарної летиш нірвани,
Шукаєш обхідні шляхи.
Навіщо десь далеко мандрувати?
Ти рай збудуй тут, на землі.
Для цього треба просто покохати,
Простити всі образи та жалі.